Поиск
Вечір зустрічі з випускниками
- irenochka18
- 29 февр. 2016 г.
- 3 мин. чтения
Роки-кілометри відлічує доля
На трасі життя, що у даль пролягла.
Ви знову у рідній зібралися школі Вона вам і храмом, і домом була.
Спливають роки. Вони стирають з пам‘яті деякі події та школа назавжди залишається для кожного з нас тим оберегом дитинства, з якого беруть старт всі життєві перемоги. Отож, кожен вечір шкільних друзів – це завжди зустріч з юністю, з тими незабутніми роками дитинства, де були перші успіхи і невдачі, перші світанки і перше кохання.
Стало вже доброю традицією у Васищевській школі в останню суботу лютого влаштовувати зустрічі з випускниками минулих років. Ось і минулої суботи, 27 лютого, така зустріч відбулася тепла, зворушлива зустріч з дитинством та юністю.
У цей вечір - вечір зустрічі випускників, в теплому затишному залі, зібралися істинні фанати та друзі школи, з вогниками в очах, чарівними посмішками і відкритими серцями. На зустріч із молодістю та вчителями завітали випускники різних років: і ті, які закінчили школу 50, 45, 40, 35, 30, 25, 20, 15, 10, 5 років тому. Вечір зустрічі шкільних друзів – це справжнє свято всіх поколінь, яке завжди проходить в дружній, по-домашньому теплій атмосфері. В рідній школі всі почувають себе хлоп‘ятками і дівчатками, якими були 10 чи 30 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялися. Можливо,радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданною мрією защемів у їхній душі вогник зустрічі.
Школа зустріла своїх колишніх учнів "Шкільним вальсом". Колишні учні побували у своїх кабінетах, аби разом з учителями згадати незабутні миттєвості шкільного життя й ще хоч на мить повернутися у дитинство. В просторому коридорі школи глядачі зібралися на святкову програму, підготовлену учнями нашої школи.
Директор школи Світлана Іванівна Мочалова тепло і щиро привітала своїх учнів:
- Чи важко нині працюється в школі? Нелегко. Але тут працює такий колектив, який вирішує всі проблеми і завдання на належному рівні. В цій школі працюють великі патріоти України, які живуть і трудяться в ногу з часом.
Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників цієї школи. Приємним було те, що серед випускників школи багато саме визнаних людей у місті і далеко за його межами. Вони ділились з учнями спогадами про шкільні роки, спогадами про улюблених вчителів та пригадували цікаві шкільні історії. Розповіді велись дуже щиро та від «душі». Відчувалось, що кожен із запрошених продовжує любити свою рідну школу. Ось ці поважні чоловіки і хлопці, красиві жінки і дівчата бігали колись коридорами рідної школи, вчили уроки і писали контрольні роботи, з- нетерпінням чекали дзвінка на перерву. Тепер вони вчені, юристи, економісти, педагоги, лікарі. Але в кожного йокає серце, коли вони проходять повз рідну школу, коли зустрічають вчителів, однокласників, коли приводять уже своїх дітей і внуків у рідну школу.
Це свято дало можливість випускникам поринути у безтурботні і щасливі дитячі літа, кожен пригадав улюблений предмет і вчителя, цікавий епізод із шкільного життя, перше кохання. В їхніх серцях пробудилось те, що не повторюється і не забувається. Багато з них у цей момент зрозуміли, що життя – то мить. Здавалось, що недавно закінчили школу, а вже стоять на порозі пенсійного віку. І як з‘ясувалось, дечого й не встигли ще зробити, сказати, відкрити своїх почуттів. Десь у вирі літ загубилися їхні добрі слова до своїх наставників, однокласників.
Важко словами передати ті емоції, той стан душі людей, котрі не бачилися сорок років. А на зустріч з юністю їх прибуло аж 56. Не відразу й впізнали один одного. Треба було знайомитись заново. Вони були дуже щасливі, коли зустрілися в стінах своєї рідної школи. Незабутніми були їхні спогади про першу вчительку, яка навчила їх писати першу літеру, перше слово, була для них, наче друга мама. На жаль, багатьох учителів і навіть однокласників уже нема серед них – вони відійшли у вічність. Присутні згадали їх хвилиною мовчання.
Школярі підготували для випускників школи концертну програму. Пісні та сценки на шкільну тематику повернули випускників у чудові шкільні роки.
За далекими порогами юності залишається рідна школа. Та світлішає, стає радісно серед цього невпинного бігу робочих днів, серед невідкладних справ, коли знаєш, що у рідному селищі, серед змужнілих роками ровесників, зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, звуть лебединою піснею в далеку мить шкільного дзвоника. Повертайтеся в країну дитинства, де вас кожного знають по іменах, люблять і завжди раді бачити!
Comments